Я люблю рекламу. Як мінімум, з неї можна посміятись, як максимум, на рекламу можна дивитись як на витвір сучасного мистецтва.

Якісна, креативна реклама запам’ятовується, підіймає настрій і, звичайно, збільшує продажі J

Саме тому виникла ідея поділитись певним досвідом щодо юридичних факторів, про які варто подумати, замовляючи, створюючи чи розміщуючи рекламні матеріали.

На практиці найпоширенішими групами ризиків в цій сфері є:

  1. Претензії з боку контролюючих органів

Тут є кілька можливих «джерел загрози»:

Порушення законодавства про рекламу.

Основним контролюючим органом є Держпродспоживслужба, яка може самостійно виявляти порушення, або реагувати на скарги споживачів. Ця служба контролює дотримання більшості вимог щодо змісту та порядку розміщення реклами.

Штрафи в сфері дотримання законодавства про рекламу, які Держспоживслужба може накладати на:

·       рекламодавців - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

·       виробників реклами, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

·       розповсюджувачів реклами, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Найчастіше застосовується штраф саме за останнім критерієм в розмірі від 1700,00 до 5100,00 гривень.

Порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Антимонопольний комітет України контролює випадки порівняльної реклами, а також поширення інформації, що вводить в оману.

Штраф, що може накласти Антимонопольний за виявлене порушення - 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач не надав відомостей про його розмір  штраф у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 000,00 гривень!

Порушення податкового законодавства.

Тут варто пам’ятати що більшість рекламних послуг не мають матеріального втілення, а їх результат важко піддається обчисленню. Адже неможливо точно сказати, як саме збільшився прибуток підприємства від використання контекстної реклами Google AdWords, чи від інтернет банерів, чи від розміщення біг-бордів по місту. Що вже казати про підготовку маркетингових стратегій, чи розробку «легенди продукту».

Саме тому, податковим органам часто незрозуміло, яка мета всіх цих послуг, і чому підприємства витрачають на них сотні тисяч гривень.

Відповідно, в рекламній діяльності існує високий ризик визнання операцій безтоварними, тобто нереальними, фіктивними. Податкова вважає, що таким чином рекламодавці збільшують свої витрати з метою мінімізації податку на прибуток, а також збільшують суму податкового кредиту. Як наслідок, донарахування податку на прибуток, ПДВ і стягнення штрафних санкцій.

  1. Претензії третіх осіб

Основними ризиками з боку третіх осіб є:

Претензії в сфері недобросовісної конкуренції.

Згідно зі ст.24 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", особи, яким завдано шкоду внаслідок дій, визначених  як недобросовісна конкуренція, можуть звернутися до суду із позовом про її відшкодування.

Розмір такої шкоди буде різним залежно від сфери, характеру порушення та тривалості порушення. Також можливим є стягнення моральної шкоди.

За посиланням ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33850349) можна знайти цікаве рішення з застосуванням згаданої норми, в якому присуджено 320 500,00 грн. збитків та моральну шкоду, за виготовлення та продаж цукерок в етикетках, схожих на конкурентів. Касаційним судом рішення було скасовано, однак все ж це досить яскрава ілюстрація можливих санкцій з боку конкурентів.

Претензії щодо прав інтелектуальної власності.

В сфері реклами інтелектуальна власність фігурує практично весь час. Тут авторські і суміжні права (режисери, фотографи, дизайнери, актори, автори текстів тощо), право на зображення (моделі), права на торгові марки, комерційне найменування тощо.

Неправильне оформлення договорів з підрядниками, виконавцями, авторами, або ж використання творів без їх згоди може призвести до позовів з боку таких авторів.

Закон "Про авторське право і суміжні права" визначає розмір компенсації автору в мінімальних заробітних платах від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат .

Саме ж по собі неправильне оформлення передачі прав інтелектуальної власності також є ризиком для бізнесу, якого ми ще торкнемось в майбутніх матеріалах.

Слід також зауважити, що якщо йдеться про порушення прав на об’єкти промислової власності, наприклад торгову марку, то одночасно з зобов’язанням припинити порушення, може також заявлятись вимога про відшкодування збитків.

Яким же чином можуть захистити себе замовники та виробники реклами?

В великих рекламних агенціях працюють повноцінні юридичні відділи, які переглядають всі матеріали та готують договори. Що ж робити невеликим виробникам або замовникам?

Юридичний аналіз рекламних матеріалів

Щонайменше, слід доручити вашим працівникам ознайомитись з вимогами законодавства про рекламу і критично оцінювати всі креативні ідеї рекламщиків. Не тому що вони погані, а тому що найчастіше їх потрібно трохи «відшліфувати» щоб мінімізувати юридичні ризики.

А краще, звичайно, залучити кваліфікованих юристів, які зможуть швидко оцінити рекламні матеріали з точки зору їх відповідності законодавству, практиці, повідомлять  про можливі ризики та запропонують варіанти виправлення ситуації.

Робота з договірними документами.

Правильно складені договори з підрядниками, замовниками, авторами можуть чітко розділити сфери відповідальності кожної зі сторін, а також зробити відносини «прозорішими» для контролюючих органів.

Більш детально особливості різних видів договорів в рекламі я також збираюсь розібрати в одному з наступних матеріалів.

Якщо вам потрібна консультація, що стосується саме вашої рекламної діяльності, будь ласка, звертайтесь до компанії LogicLaw, і ви отримаєте належний юридичний захист.